Цей дивний сіт - поезії

Талант писати вірші - дар від Бога. І це чудово усвідомлювати , бо думка без поезії і життя без піднесеного - це пейзаж без неба, серед якого задихаєшся. Саме на передодні Міжнаро́дного дня рі́дної мо́ви відбувається засідання нашого Поетичного клубу, для мене мова - це материнська піснею і молитва над колискою, шепіт гаю, велич неба ,солов'їна пісня і радість кохання. Про красу і багатство української мови можна розповідати дуже багато, бо вона мелодійна і м’яка, дивна і чарівна, милозвучна і лагідна. Багато є чарівних поетичних рядків про мову і сьогодні ми пропонуємо вашій увазі добірку наших віршів:

Чудова ти на цьому світі,

Жива, цілюща, наче джерело,

І неповторна, як весню квіти,

Без тебе України б не було.

Красо моя, моя чудова мово,

З глибин століття я соки твої п'ю,

Щодень щось відкриваю нове,

і радості своєї не таю.

Бо ти  ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
 Тобою можна все сказати.
 Бо найрідніша ти одна!

***

Благословен народ,

Що прагне миру і любові,

Плекає хліб насущний,слово

І прагнен сонячних висот.

Благословен народ, що зміг

Здобути волю свою втішну,

В житті не раз, можливо, й грішний,

Але спокутує свій гріх.

                                                                                    Савків Олеся

Українська мово рідна,

Зелені  гаї,

Тут щодня Щебечуть пісні 

Пташки - солов'ї.

Тут дзвенить нам рідна мова

І дитячий сміх.

Тут цвітуть каштани білі

Не любити все це гріх.

                                                                             Данчук Наталія

Люблю поезію за те,

Що мозок заряджає,

Що є бальзамом для душі,

Коли душа бажає.

Люблю поезію,люблю життя

І намагаюсь зрозуміти:

Люблю за мову барвінкову,

Якої мама вчила.

                             

                                                                            Машталяр М.В.